Почуйте серцем голос вашої дитини

Не виховуйте дітей, виховуйте себе,

бо дивлячись на вас вони роблять так само.

Нам добре відомо, що саме сім’я відіграє значну роль у психічному розвитку людини, задовольняючи низку потреб особистості, таких як почуття безпеки, захищеності, емоційного комфорту, визнання та прийняття з боку значущих людей (батьків, рідних).

Шановні батьки, дайте собі відповідь на питання: «Чи часто я говорю зі своєю дитиною про її емоції та почуття? Чи часто питаю як і що вона відчуває? Що я знаю про життя своєї дитини: з ким спілкується, які захоплення має, про що мріє?». Адже піклування про дитину не обмежується лише матеріальними благами, часто ми забуваємо про внутрішній світ дитини, її емоції, переживання. 

Декілька простих правил спілкування з дитиною:

1.      Відомий сімейний терапевт Вірджинія Сатир рекомендувала обіймати дитину кілька разів на день. Обійнятися чотири рази, за її твердженням, потрібно кожному просто для виживання, а для доброго настрою – не менше восьми разів. Такі знаки безумовного прийняття особливо потрібні дитині. Вони підтримують її емоційно, допомагають психологічно розвиватися.

2.Любіть і не забувайте виявляти свою любов (поглядом, усмішкою, дотиком).

3.Не бійтеся висловлювати ваші батьківські вимоги повин знати межі дозволеного.

4.Не порівнюйте з іншими ма право бути так, як є

5. Більше думайте про те, що відчува, ніж про те, як повод. оведінка завжди залежить від емоційного стану.

6.Не робіть за те, що мож зробити сам. відчуватимсебе маленьк і не захоч дорослішати. І далі вимагатим, щоб ви обслуговували .

7.Ніколи не обзивайте е бийте і не принижуйте Це боляче ранить, впливає на самооцінкуоді руйнуються всі  надії, зневір у собі. Як змож виправдати ваші сподівання стосовно майбутнього, якщо не навч любити себе?

8.Знайдіть час і вислухайте . Інколи дуже хочеться розповісти про себе і про свої проблеми.

9.Даруйте щодня хоча б півгодини свого часу, і хай ці півгодини належатимуть лише : ні про кого і ні про що не думайте в цей час, окрім .

10.  Дитинство — важливий і неповторний період у становленні особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно та інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь, навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги та захисту. Дітям потрібно зовсім небагато: наша любов, підтримка і... наш спокійний голос.

Федоренко Ірина,

практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ст..№2 ім.М.О.Лукаша

7 правил успішного батьківства

   Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре?

   1. Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

   2. Змінюйте ситуацію, а не дитину. Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

   3. Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко.

   4. Висувайте реальні вимоги. Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Шукайте у чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

   5. Обирайте виховання без побиття та крику. На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.

   6. Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір. Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.

   7. Прислухайтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.