Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 16.11.2018, 17:27

Кролевецька ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 ім. М.О.Лукаша

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Історія школи

Кожний навчальний заклад, як і людина, має свою історію, свою долю, свої традиції, свою філософію.

Кролевецькій загальноовітній школі І – ІІІ ступенів №2, розташованій у ма­льовничому куточку міста на березі річки Калище, судилося  подолати 110-літній рубіж. Як вплинув на неї невблаганний час? Якою вона стала на початку третього тисячоліття?

Скупі архівні дані засвідчують: першу по Харківському шляху чоти­ри­класну шко­лу відкрили у 1897 році. Це було нове приміщення на 2 кімнати по­ряд із при­ходською школою Покровської церкви, асигноване міською управою.

Кролевецька земська управа (за дорученням директора та інспектора народних училищ Конотопського й Кролевецького повітів Чернігівської губернії) займалась ут­ри­манням школи, здійснювала поточні витрати, оплату персоналу. Тому місцеві жи­те­лі школу називали Земською. На той час її відвідувало більше 50 учнів. Ке­рував шко­лою відставний поручик  Кобак І. І. Історія зберегла прізвища перших учителів. Це були Редькіна С. П., Редькіна Г. П. У церковноприходькій школі, де навчалися ли­ше дів­ча­тка, Закон Божий викладав диякон Степан Зєнченко.

Поряд із школою знаходилась садиба кролевецького дворянина, генерал-пол­ков­ника П. І. Босака. Уся його родина проживала в імперській столиці, а у літній період використовувала свій провінційний будинок для відпочинку. Син Пор­фирія, Андрій, був до І Світової війни депутатом Всеросійської Думи ос­тан­ньо­го скликання. Він час­то відвідував батьківський дім, запрошував до маєтку най­ближчих сусідів, любив слу­хати українські народні пісні, шанував культуру й мову, цікавився освітою.  За пе­ре­казами, Андрій Босак планував передати бу­ди­нок під школу, та його випередили по­дії Великої Жовтневої соціалістичної рево­люції. Приміщення земсько-міської  шко­ли і садиба царського генерала Босака перейшли у "віданнє” Ворошилівської сільради.

У  першій половині 30-х років ХХ століття Ворошилівська початкова школа ста­ла семирічною. Існуючі два приміщення не могли вмістити дітлахів із нав­колишніх вулиць. Тому для навчання пристосували допоміжні приміщення. Одне з них – будинок церковної общини на розі сучасної вулиці Кірова, друге – будинок колишнього пана Рудзинського (Грузинський), у якому діяв до  того часу молодіжний клуб Ворошилівської сільради. Чотири приміщення школи місцеве населення йменувало як Попівщина (навчались учні 1 – 4 класів), Земська шко­ла (5–6 кл.), Босаківщина (7 кл.) та Грузинщина. У семирічній школі нав­чалось близь­ко 180 учнів. Ди­ректором школи працював Оксаненко М. І., лю­ди­на іні­ціа­тивна й енергійна. Він по­­рушив питання про побудову нового приміщення школи. Колишнє радянське ке­рівництво району вирішило віддати   кам’яну Пок­ров­ську церкву під школу. Із неї і виросло у 1938 році  двоповерхове приміщення  на 8 класних кімнат. Урочистим було присвоєння  школі статусу середньої .  

У передвоєнні роки директором школи був Авраменко П. О., заступником – Лі­вий П. С., працювало понад  20 педагогів, серед них – Савицька Л. П., Севрук П. О.,  Оникієнко В. Т., Тарабан Н. П., Білоус Н. Я., Яковліва Г. С., Ко­рос­товенко К. М., Суворов Ю. М., Суворова А. О., Бойко О. Ф., Нужна Є.Є., Нужний О. І.,  Сикал В. І., Гулькевич М. Ф. Учнівський ко­лек­тив налічував близько 400 учнів, а перший випуск 10 класу відбувся у червні 1941 року. 23 юнаків і дівчат зробили крок від учнівської парти  у полум’я війни (прохання відгукнутися  всіх тих, хто може надати інфор­ма­цію про випускників 1941 року). Нещадною вона була до освіти:  при­мі­щення – пог­рабовані, меблі – поламані й спалені, вся наочність – знищена, у школі розмістився німецький  госпіталь. Героїчно билися на фронтах Великої Вітчизняної війни та у тилу ворога випускники школи. Пам’ять про них увіковічена у Музеї бойової слави…

1943 року, через  місяць після звільнення району від фашистських загарбників, заняття були  відновлені, але навчання проводилося не у всіх  приміщеннях, так як до 1948 року двоповерхова будівля знаходилась  у розпорядженні військових лікарів. Час розставив все по своїх місцях:  навчальний процес стабілізувався, кількість учнів  щороку зростала.

Становленням освіти у 50-60-х  роках піклувалися директори Тараненко М. П., Бра­­тусь Г.О., Малиновський  С. В., Глиняний М. М., Поправко В. В., Спащенко Т. О.; заступники директорів з навчально-виховної роботи Нездименко П. І., Казановсь-

кий Ю. І., Горбачова В. Ф.

До 1970 року школа розбудовується, з’являються нові класні кімнати, бібліотека, актова та спортивна зали, стрілецький тир. Господарськими справами, будівництвом опікувалися Бур О. І., Овчаренко М. О., Ситник А. В. На той час освітні послуги на­давались більше як 600 учням. Уже тоді школа була "кузнею” педагогічних кадрів. Із нею пов’язані трудові будні і свята таких педагогів: Астрова І. А., Соловйова Г. С., Соловйової О. Ф., Яковенка Ф. С., Ісаєнка М. К., Бєлкіної С.О , Бикова К. І., Каши-

на М. В., Реп’ях З. Т. Педагогічний ко­лек­тив завжди відрізнявя згуртованістю, це – колектив однодумців, людей, яких об’єднувала і об’єднує любов до дітей, до своєї справи. Важко підрахувати скількох нав­чили, випустили зі школи Романенко Л. М.,  Щербань І. Л., Копніна У. Г., Журкіна О. О., Борисенко З. М., Кириченко І. Д., Неровня О. М. Самовіддане служіння справі освіти  ветеранів педагогічної праці є прикладом для наслідування. Час не обійшов долі людей, багато учителів пішло у вічність. Педагогічний колектив, випускники схиляються перед світлою пам’яттю Кодолової А. І.,  Попович О. І., Заїки Н. Г., Тищенко О. Г., Линник В. І.,  Дулі З. А., Рекухи І. Ф., Юрченко Г. С., Щербань В. М., Беседи І. П., Грищенко О. В., Холодової Т. Т., Грищенко В. С., Лісовської В. Е., Калістратової  К. Г., Лівої О. П., Якименко Н. Ф., Холодова І. М., Железняк В. Я., Приступа В. Я., Яковлевої Г. С., Оболонської М. М., Рекухи Ю. О., Малиновської В. Ф., Осипової О. С., Руденко А. М., Сикал П. К., Глиняної М. Ф., Красовицької О. Л., Мусієнко Т. М., Яценко П. К., Соколової Г. М., Пружанського Є. П., Самохвал О. І., Соніна Є. С., Кудрявцевої М. Л., Масляєвої А. П., Кудрявцевої Г. М., Короденко Н. К., Орленко С. Л.

Нових висот досягла школа під керівництвом Лисенка Л.Д. Ця людина  – заслужений працівник освіти, нагороджений оредном Знак Пошани. Частину свого серця, душі  віддав Леонід Дем’янович становленню позитивного іміджу навчального закладу.  Надійною опорою колективу, високопрофесійним управлінцем була завуч школи Мирополець М. К. Її вирізняв науковий підхід, принциповість, самовіддане служіння справі навчання й виховання підростаючого покоління . І до сього­дні­шньо­го дня Марія Кирилівна цікавиться справами школи, ділиться своїм педагогічним дос­відом, є  наставником, незамінним консультантом.

 Натхненно, творчо працювали вчителі нашого закладу. Про кожного з них мож­на сказати багато теплих слів і як про людину, і як про фахівця високого рівня. Ось лише декілька імен ветеранів педагогічної праці. Буймистер Г. Є. – патріот своєї школи, беззмінний керівник методичного об’єднання вчителів ПВП. Саме завдяки його зусиллям створений Музей бойової слави, закладені принципи та традиції громадянського виховання молоді; Горецька С.З. – одна з кращих учителів українсь­кої мови, наставник, педагог з великої літери; Шпетна Г. І. –  заслужений учитель Ук­раї­ни. Вона першою ввела інновацію у викладанні математики, інформатики.

Кочур Л. Й. – більше 40 років викладала фізику. Її вихованці цінували  педагога за чуйність, інтелігентність. Високий професіоналізм демонстрували Островська В. І., Шевченко З.І., Пушенко О.А., Попок Н. П., Мова О. А., Антохін О. М., Бойчун М. В,­ Мусіяко В. Г., Максименко Н.С. та ін.   

Багато зусиль для розвитку творчих задатків учнів доклали Дима В. В., Іва­ниць­ка Н. І., Юрчак Н. І. Не можна не згадати бібліотекарів із багаторічним стажем Сергієву Н. І.,  Щербань В. М., естафету якої перехопила Щербань Т. Г.

Школа завжди славилася своїми традиціями, успіхами, високо кваліфікованими кадрами. Документальна історія останніх десятиліть ХХ століття є тому підтвердженням. Саме педалагогічним ядром нового навчального закладу (ЗОШ №3) стали вчителі нашої школи Рубан К. О., Пирлик Н. М., Коленко О. А., Гіптенко Н. С., Коваль Н. П., Лубенець М. І.,  Смірнова Н. П. Мабуть,  не випадково один із кращих ко­лективів очолює сьогодні Онікієнко С. С., для якої Кролевецька загальноосітня шко­­ла №2 стала школою творчого злету.  Світлана Степанівна як заступник дирек­то­ра, як учитель математики була новатором, енергійно впроваджувала основи особис­тіс­но-орієнтованого, диференційованого навчання.

Наш навчальний заклад був професійною сходинкою талановитих адмініст­ра­то­рів  Онікієнка В. Б., Цикала Ю. В., Хилі В. І.,  дав путівку в життя молодим учителям Ля­шен­ко Н. В., Москаленко Л. В., Грицевець Л. І.,    

Із 1986 року очолює заклад О. В. Гуменюк. Вагомий внесок зробив він у станов­лення й розвиток школи. Принциповість , толерантність, виваженість, глибоке знання справи характеризують Олександра Володимировича як керівника згуртованого ко­лек­тиву, у  якому працює 41педагог,  із них 22 мають вищу кваліфікаційну категорію. Та­­рабан Н. П., Кушина А. Ф., Терещенко О. А. –"учителі-методисти” , 7 – "старших учи­телів”, 11 – нагороджені нагрудним знаком "Відмінник освіти України”. Не одне по­коління пройшло через дбайливі руки вчителів початкових класів  Копи В. Л., ви­пус­кників школи Лук’янової Н. В., Прокопенко Л. О. Головне завдання, яке поставив пе­ред собою педагогічний колектив, – виховання творчої особистості , формування загальнолюдських цінностей сучасними засобами навчання. Для підвищення нау­ко­во­­го рівня вчителів, якості викладання предметів у школі працюють методичні об’єднання, творчі групи, керівниками яких є: Саєнко О.В., Макаренко С.Ю.,Отрох Г. В., Говоруха Г. І., Прокопенко С. В. Методичне об’єднання вчителів початкових кла­сів визнано кращим за результатами  районного конкурсу 2006 року. Матеріали з дос­віду роботи провідних вчителів школи Грищенко О. П., Грабко А. І., Дорофеєва Л. Г., Усенко О. М. та інших представлялись на виставках педагогічної майтерності.  Від­по­відально, творчо  ставляться  до навчально-виховного процесу Гамій О. М.,Міцай Т. Д., Самусенко Н. П., Колода Г. М.,  Пасяк В. В., Яценко С. Г. Інноваційний підхід у формування вссебічно розвиненої особистості демонструють випускники школи, які обрали професію вчителя за покликом душі. Це – Зражевська М. М.,  Цимбал І. І., Суходуб Т. Е., Дуля С. М.,  Школа О. Д., Хожай С. М.

Крок  за кроком сіють у душі вихованців педагоги розумне, добре, вічне, вра­хо­вуючи сучасні задачі, тенденції  навчально-виховного процесу. Плідно функціонують рада школи, піклувальна рада, батьківький комітет щодо піднесення престижу зак­ла­ду, ефективності проведення учбового процесу. У тісному контакті працює педколектив школи з ДНЗ №5, завідуюча якого – Демченко Т. В. теж є випускницею ЗОШ №2.

Останні 5 років школа працює за програмою поглибленого вивчення української мови та економіки. Успіхи учнів на районному та  обласному рівні свідчать про до­цільність, ефективність обраного профілю. Виконуються й інші умови, щоб зміст ос­віти відповідав вимогам сьогодення. Серед них – поєднання академічних досягнень із роз­витком здібностей учнів, забезпечення умов для творчого самовизначення, само­реалізації. Для цього є різні гуртки, факультативи, спортивні секції, на високому рівні ор­ганізована виховна робота, проходять тематичні заходи, працює шкільний музей.

Змістові домінанти школи не можливі без відповідної матеріальної бази, на­лежних умов проведення занять, без урахування перспектив розвитку освітнього закладу. Щоденними господарькими турботами, забезпеченням порядку опікуються тех­нічні служби на чолі із завгоспом Авдеєнко М. М. Для нього школа – це другий дім. Він, його батьки, діти і онуки представляють одну із шкільних династій.

Визначальним такоє є те, що проблеми, з якими зустрічається заклад освіти, ви­рішується комплексно. Велику допомогу надав у цьому році районний відділ освіти, рай­держадміністрація, міцеві органи самоврядування, шефське підприємство  "Ліс­госп”.  Однією з головних є ідея партнерства органів влади, батьків та вчителів в осві­ті. Так, спільними зусиллями було оновлено фасад приміщення школи, газифіковано при­міщення комбінованої майстерні,з’явивя сучасний  комп’ютерний клас, нові меб­лі; у планах повна газифікація навчального закладу, реконструкція приміщень і т. д.

Напередодні  святкування 110 літнього ювілею ми ще раз осягаємо особливе ми­нуле, позначене і помітними подіями, і долями не одного покоління людей.  Особ­ли­вою гордістю школи є її випускники, ті , хто  отримував ази знань в її стінах і про­славив свою малу Батьківщину. Тут навчався всесвітньо відомий перекладач , видатна людина – М. О. Лукаш. Невипадково з 1997 року школа носить  його ім’я. По-різному склалися долі її учнів, але ніхто з них не зганьбив школи, вони стали по­рядними людьми, справжніми громадянами України. Ми пишаємося Героєм со­ціа­ліс­тич­ної  праці: Рекухою В. І., високопрофесійнийии фахівцями у різних галузях народ­но­го господарства, такими як: Бузовський М. П., Гала В. Г,  Зєнченко В. Б., Марченко В. О., Ушкалов В. Т.,  Ялинний О. П., Бояренко В. М., Сіра Г. І., Нездименко О.М., Дуля-Борзенець А.О., Михалевич А. В., Заїка В.Б., Шедов Г. І., Мироненко М.О., Мироненко В. С., Лебідь Н. П., Шевчик Л. П., Зражва Б..М , Сенько Т. М., Шкомердяка Г. І., Газдєєва І. В., Грищенко В. Г., Олещук Н. П., Бєлашова І. М., Дячок О. О., Мисник О. Г. та ін.

        На державному рівні, беручи участь у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, зая­вили про себе  Тарабан Ю. В., Даценко С. В., Сірий С. А.

Вагомих результатів у спорті досяг Пуцко О. В., який захищав честь України на зи­мових олімпійських іграх  2005 року.

Наша школа –  одна велика cім’я, яка випускає у світ cвоїх синів і дочок, чекає но­ве поповнення, тут завжди вирує життя, поєднуєтья історія, сучасніть і стремління в майбутнє. Головне для нас – не зупинятись, потійно рухатися вперед, розвиватися, до­лаю­чи будь-які труднощі. Нехай девіз "Моя школа – моя гордість” об’єднує вcіх, хто переступає її поріг. 

Форма входу
Пошук
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Конструктор сайтів - uCoz